- остача
- —————————————————————————————оста́чаіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
остача
Смотреть что такое "остача" в других словарях:
остача — і, ж. 1) Залишок від чого небудь; лишок. || рідко. Частина, відрізок, що залишається до кінця чого небудь; решта. || рідко. Те, що залишилося від чогось минулого; пережиток. 2) мат. Величина, одержувана внаслідок віднімання від діленого добутку… … Український тлумачний словник
ОСТАВЛЯТЬ — ОСТАВЛЯТЬ, оставить что, не трогать, не тревожить, не брать, покидать, устранять. Оставь бумаги, не вороши. Оставь это, не твоя забота. Я детей дома оставил. Все оставили бедняка, покинули. Оставьте меня одного. Отойди, оставь его в покое, дай… … Толковый словарь Даля
залишки — мн. (те, що лишилось невикористаним, невитраченим; те, що збереглося від руйнування, віддавна і взагалі від того, що минуло, зникло), залишок, решта, остача, рештки мн.; перебірки мн. (непотрібні / негодящі); сліди мн. (руйнування, давнини тощо); … Словник синонімів української мови
різниця — 1) (відсутність схожости, неоднаковість у чомусь, між кимсь / чимсь), відмінність, несхожість, неоднаковість, розбіжність 2) (мат. вислід віднімання), остача, решта; сальдо (ек. між дебетом і кредитом) … Словник синонімів української мови
